Акція "За Львів без гомосексуалізму" або гомофобами стають а не народжуються

Фактаж:
16 травня у місті Львові на площі перед памятником Тарасу Шевченку відбулася акція-мітинг "За Львів без гомосексуалізму". Організаторами заходу виступив ряд громадських організацій , а саме: АСЕТ, Майбутні Батьки України, Міст Надії, Ін Фокус, Посол +, МХА, Любов проти Гомосексуалізму. На мітингу також була присутня символіка "Території правди", що визначає себе як молодіжний громадський рух. За деякими джерелами до акції мали долучитися представники "Опору", відомі організацією так званого "Параду вишиванок".
Ще до моменту анонсованого початку заходу на площі перед Кобзарем спостерігалася пожвавленість. Активісти вищеперлічених організацій розгортали прапори з символікою власних структур. По обидві сторони від пам'ятника розташувалися намети, в яких збиралися підписи в підтримку законодавчого забезпечення ідей недопустимості пропаганди гомосексуалізму та можливості легалізації гомосексуальних партнерств.
О 16.00 відбувся початок акції. У програмі заходу: росповсюдження агітаційних листівок, виступи громадських діячів, діячів культури, представників релігійних організацій, театралізована інсценізація "Люди в клітках".
Охорону заходу забезпечували близько 8 представників міліції. Захід носив мирний характер і відбувся без жодних протистоянь і сутичок.
Основною метою акції організатори оголосили боротьбу з пропагандою гомосексуалізму, недопущення визнання особистих прав сексуальних меншин, ухвалення  гомофобних ідей і положень на державному рівні.
Детальну програму акції а також аргументацію організатора можна переглянути тут: http://vkontakte.ru/page25409278

Думки та аналіз:
Особиливо цінічним виглядає те, що акція відбулася у День пам'яті жертв політичних репресії, в який Україна вшановує тих, хто посмів мати право на власну думку, несумісну з уявленнями Радянської влади. Нас переконують, що власна державність є величезним надбанням українського суспільства. Факт її існування свідчить про нескореність і непохитність ідеї як такої, відкинемо її політичний характер; про непросту, але реальну реалізацію власної думки, власної свободи, власного права. Очевидно, організатори заходу  не схильні шанувати надбання власної держави, власних героїв, власних борців за своє право. Їм значно цікавіше пропагандувати і забезпечувати власні шкурні інтереси. Вони ігнорують не тільки ті ліберальні досягнення людей, яких вшановувала Україна 16 травня, завдяки яким у них є право на мирні збори та мітинги, яке вони сьогодні реалізують, а й просто формальний день вседержавної  жалоби, просто чорну стрічку на жовто-блакитному стягові, яким вони так пишаються. Чому інтереси "шкурні"? Поясню: абсолютну незрозумілим є те, що настільки схвилювало християнську гетерофільну львівську спільноту. Що привело їх в вихідний день, в зливу і холод відвідати Тараса Григоровича і викрикувати свої гасла? Чому такі питаня турбують громадськість на фоні, м'яко кажучи, нестабільної політичної ситуації в Украні, на фоні абсолютної відсутності чітких прогнозів і думок стосовно майбутнього країни як держави, соціального і економічного благополуччя населення, безлічі інших питань і, хочу зазначити, абсолютно неймовірного, нереального сценарію лобіювання владою інтересів ЛГБТ-співтовариства? Питання надзвичайно цікаве, і розмірковувати тут можна багато.
Хтось стверджуватиме що це піар-акція окремих маргінальних організацій з метою забезпечення собі політичного майбутнього. Мовляв, почнемо з малого, сьогодні пострибаємо з листівочками і прапорцями проти гомосексуалізму, добре приправимо це все християнської мораллю, українською історичною традицією і невинним дитячим сміхом (на який зазіхає, причаївшись у кущах, злий гомосексуаліст), а завтра таким чином матимо з тих людей, які нас прийшли підтримати сьогодні, хорошу базу для проведення інших акцій. Без жодного сумніву, ці акції вже будуть під дещо іншими прапорами і гаслами, і налічуватимуть вже не 150 людей, а щонайменше 1500. Ось такий собі цілком реалітичний сценарій розвитку маленької провінційної конторки у вседержавну громадську організацію з міцним структурним апаратом чи, дай бог нашому теляті, політичну партію, яку згодом стануть цікавити більш крупні проблеми, аніж пролеми якихось геїв чи не геїв.
Хтось казатиме, що захід відбувся, завдіки ініціативі "зеленої", проте амбітної молоді, яка переймається суспьно-політичним життям сучасної України. Але просто перейматися недостатньо, потрібно діяти. Серйозні та впливові громадські, політичні організації  не будуть бавитись в пісочок разом з самовпевненими студентами престижних спеціальностей і просто небайдужих патріотів кращого життя з двох причин: по-перше в них вже є свої професійні кадри, здатні працювати структурно та професійно, згідно з поставленою метою, а по-друге будь-яка сильна організація є часто потужною бюрократичною машиною і пробратися в неї не так просто. Отже "Львів проти гомосексуалізму" - чудова можливість засвітитись на сцені, не прикладаюячи для цбого сильних зусиль та інтелекту.
Весрсій насправді багато, та цікаво, яка з них направді мотивувала людей вийти на площу. Відповідь на це запитання можуть дати лише координатори заходу, з якими, на жаль, доля мені не подарувала наразі можливість зустрітися.
Наступне питання: хто фінансує подібні акції? Як я згадував вище, переважну більшість суспільства зараз цікавлять зовсім інші питання, ажніяк не переживання щодо того, що гомосексулізм - це гріх. Загальновідомим є те, що більшість українських правозахисних ЛГБТ-організацій фінансуються їх європейськими колегами і не тільки. Не останню роль тут відіграє питання поширення ВІЛ, а одже до загальної скарбнички вкидають свої копійочки і інші організації та фонди, які не мають прямого стосунку до ЛГБТ, проте переймаються поширенням вищезазначеного вірусу в світі, а як відомо, геї в даному контексті є однією з найбільш уразливих соціальних груп. Отже повернімося до першого речення абзацу. Кому це цікаво? Питання непросте, і думаю відповідь на нього дуже каламутна. Є думки, що організатори мітингу справді залучили кошти з Заходу, проте зовсім для інших цілей. Цілі, мовляв, були побудувати церкву, литячий майданчик, школу тощо, а з липовими звітами і даними про фінансову діяльність у нас, що не кажіть, працювати вміють.

Перейду до програмного змісту - аноносованого та реального. План дій учасники акції виклали у відповідній групі популярної соціальної мережі vkontakte.ru.  Котортко проаналізуємо:

1. "Гомосексулізм - культура виродження, закрита спільнота, що не здатна відворитися."

По-перше: закрита гомосексульна спільнота ніколи не існуватиме в світі, це відкрита до взаємодії соцільна група, яка підтримує взаємозв'язки з іншими суспільними групами.

По-друге: Тезис напряму схиляє до думок стосовно неприродності одностатевих відносин.

Відкоментую, як і обіцяв коротко: шановні організотари, гомосексуальна поведінка зустрічається у ряді, якщо не в кожному, біологічному виді трварини. Хоча саме питання, чи правильним в суспільстві, що вже не є структурним елементом природи, а унікальним надбанням людства є питання природності.

2. "СНІД прийшов в цей світ через гомосексуалістів."

Це не так, причини появи ВІЛ однозначно не досліджені, і про це ми можмемо говорити і дискутувати з тим же успіхом як і про причини появи світу і людства. Те що геї є уразливою групої і те що перші спалахи захворюваності СНІДом відбувалися в гей-середовищі - ніхто не заперечує. Але насправді в цьому провина не геїв, в цьому провина суспільства, членами якого були геї, і членами якого суспільство не хотіло їх бачити. Без адекватної просвітницької роботи, пропаганди методів запобігання поширенню вірусу на державному рівні, з хорошим фінансуванням, сценарій розвитку подій цілком природній. Організатори мітингу намагаються закрити очі на явище гомосексуальних стосунків, вивести його в тінь. Забудемо про те, чи добрим чи поганим є вищезгадане явище, але кожна здоровомисляча людина визнає: одностатеві стосунки існували протягом всієї історії людства, існують зараз і, вочевидь, існуватимуть в майбутньому. Зігноровуваши факт інснування представників ЛГБТ, особливо геїв ми не дамо існувати всім тим заходам, які спрямовані на профілактику ВІЛ і пропаганду безпечного сексу саме серед представників цієї групи. Але ми просто будемо вважати, що її немає.

3. "Серед гомосексуалів найчастіше зустрічаються педофіли, адже одне збочення веде за собою друге і третє."

Серед гетеросекуалів також часто зустрічаються педофіли. Пропоную визначитися, в чому таки насправді проблема? В педофілах чи гомосексуалістах?

4. Гомосексуали живуть в середньому на третину меньше ніж люди гетеросексуальної орієнтації через цілий букет венеричних захворювань, які вони передають один одному. У Європі серед 10 чоловіків хворих на СНІД, 7 - це геї. 

Це дезінформація. І тут навіть немає що обговорювати. Я прошу навести документальний фактаж.

5. "Більшість з них сором"яться своєї орієнтації. Соромитися гомосексуальної орієнтації - це правильно. Гомосексуалізм - це проблема, а з любої проблеми є вихід."

Я цілком можу погодитися з автором тезису, але, хотів би дещо його підправити: скоріше бояться, аніж соромляться. Хто в цьому винен? Хто винен в тому що людина, найвища соціальна цінність, через своє природнє (за теорією права) право обрати для себе спосіб сексуальної поведінки повинна себе соромитися і боятися своїх вчинків. Виною є подібні заходи, на кшталт того, про який я сьогодні висловлююся.

6."Це гріх за який Бог покарав Содом і Гоморру. Біблія чітко стверджує, що гомосексуалізм є гріхом (Буття 19:1-13; Левит 18:22; Римлян 1:26-27; 1 Коринтян 6:9)"

Перш за все зазначу, що Біблія не оперує таким терміном як "гомосексуалізм", отже нічого подібного вона не стверджує. Виходячи з самої некоректної постановки формулювання питання не бачу сенсу розглядати його глибше.
Всі перелічені тезиси були красномовно відтворені в агітаційній символіці мітингу.
Я свідомо звинувачую організаторів акції у суцільній упердженості, неконструктивності, безпідставності перелічених тверджень, спробі створити у суспільтві викревлену та спотворену точку зору про ЛГБТ проблематику. На моє глибоке переконання, об'єктивна точка зору народжується в дискусії. Натомість від представників організаторів мітингу не було зафіксовано навіть спроб сісти за один стіл з активістами ЛГБТ-громади, та обговорити ті питання, що їх хвилюють.

Львов